Ключові індекси фондового ринку США – DOW Jones, NASDAQ і S&P 500 – завершили середу новим потужним падінням і тепер знову розташовуються близько своїх локальних та річних мінімумів. Як ми вже говорили неодноразово раніше, в цьому немає нічого дивного. Ризикові активи продовжують падати, що є глобальною корекцією проти глобального висхідного тренду, який спостерігався до цього. Падає біткоїн, падають криптовалюти, падають акції, падають індекси. Позавчора Джером Пауелл в черговий раз заявив, що ФРС робитиме все необхідне, щоб повернути інфляцію з 40-річних максимумів на цільовий рівень 2%. Тобто практично можна не сумніватися, що ключова ставка зросте протягом наступних 8-12 місяців до значення 2,5-3,5%. Це в будь-якому разі сильне підвищення, навіть якщо ФРС зупиниться на 2,5%. Також на цьому тижні виступило кілька членів монетарного комітету ФРС, які також підтвердили, що ставка буде підвищуватися, а баланс ФРС скорочуватися, тому ніякого іншого шляху у фондового ринку США, крім як вниз, просто немає.

З геополітикою ситуація залишається надзвичайно напруженою. Якщо місяць тому весь світ уважно стежив за ситуацією в Україні, то зараз увага потихеньку починає зміщуватися в бік Фінляндії та Швеції, а також країн Балтії та Польщі. Річ у тому, що Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО. У Москві вже пролунали слова про те, що Росія відреагує на цю спробу розширення НАТО на схід і ця відповідь буде військовою. Не зовсім зрозуміло, що мається на увазі: чи то зміцнення кордону з Фінляндією, протяжність якого становить понад 1000 км, чи то підготовку до нової «спецоперації». Так чи інакше, відносини між НАТО і РФ продовжують погіршуватися. І будь-яке пряме зіткнення таких двох «монстрів» може призвести до таких наслідків, на тлі яких військовий конфлікт в Україні та пандемія «коронавірусу» здадуться грою в войнушки у дворі та нежиттю. Країни Балтії побоюються, що Росія може спробувати прорубати сухопутний коридор в Калінінградську область, яка цілком може опинитися в блокаді через введені санкції проти Росії всією Європою. А Польща, яка надає найбільшу підтримку Україні та відверто дотримується «антиросійської» риторики може потрапити під «денацифікацію». Загалом одне можна сказати абсолютно точно: країни Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція та Польща відверто турбуються з приводу того, що Кремль може віддати наказ ввести війська на їхні території. У зв'язку з цим і відбувається процес збільшення військової присутності НАТО в цих країнах, а також розширення самого військового блоку далі на схід Євразійського континенту, чого саме і хотіла уникнути Москва, починаючи «спецоперацію» в Україні. До слова, генсек НАТО Єнс Столтенберг ще раз заявив, що позиція Туреччини не буде перешкодою для вступу Фінляндії та Швеції. Переговори будуть проведені та буде досягнутий консенсус.