За інформацією агентства Bloomberg, розвинені країни порушили свої обіцянки, дані у 2009 році, які стосувалися порятунку планети від забруднень. Ці зобов'язання пов'язані зі щорічним збором коштів у розмірі $100 млрд. Очікувалося, що гроші підуть до фонду допомоги бідним країнам для боротьби з кліматичними змінами.

Згідно зі звітом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 2019 році вдалося виділити найбільше коштів ($79,6 млрд). У колишні роки зібрані суми були набагато меншими. На думку аналітиків, відсутність фінпідтримки з боку багатих країн негативно впливає на надання допомоги бідним в рамках боротьби з кліматичними змінами. Влада країн, що розвиваються, вважає, що від фінансової підтримки заможних держав залежить їхній успіх у досягненні цілей Паризької угоди. Нагадаємо, що цей документ передбачає зменшення зростання середньосвітової температури до 1,5 градуса за Цельсієм щодо доіндустріального.

Істотного удару по реалізації планів Паризької угоди було завдано з боку США. Нагадаємо, що Сполучені Штати вийшли з цієї Угоди, хоча є одним з основних багатих забруднювачів планети. Однак з приходом до влади Джо Байдена країна знову приєдналася до Паризької угоди. Це стало способом тиску на американський уряд: фінансову допомогу США інші країни вважають недостатньою. Недофінансування з боку Америки не дозволило 70 країнам, що розвиваються, зокрема Індії та Китаю, надати плани з декарбонізації.

За оцінками аналітиків Chatham House, відсутність ефективних планів щодо скорочення шкідливих викидів ставить під загрозу існування людства. Головним ризиком є збільшення середньосвітової температури, яку все важче утримувати поблизу 1,5 градуса за Цельсієм. Наслідки неефективної боротьби зі змінами клімату настануть у найближчі 20-30 років, впевнені експерти. Вони призведуть до почастішання стихійних лих, кліматичних катастроф, а також до загострення міграційної та продовольчої криз.