За оцінками фінансистів, продовольча криза, з якою намагаються впоратися багато країн, з'явився задовго до російсько-українського конфлікту.

Згідно з розрахунками аналітиків, продовольча криза та зростання цін на продукти виникли до поточного геополітичного конфлікту в Східній Європі. Ці негативні явища спровокували глобальну інфляцію та підвищення вартості енергоносіїв.

На початку цього року на тлі несприятливих погодних умов та енергетичної кризи стрімко зросли світові ціни на продукти. Надалі вони досягли багаторічних максимумів. У підсумку до початку лютого 2022 року ці показники впритул наблизилися до пікових значень.

Наразі найбільш енерговитратною галуззю світової економіки є сільське господарство. Для мінімізації витрат необхідно забезпечувати виробництво, транспортування та зберігання продукції, а також враховувати вартість добрив та сільгосптехніки. При цьому на харчову промисловість йде до 30% енергії.

Антиросійські санкції, введені країнами Заходу у відповідь на російсько-український конфлікт, сильно вдарили по економіці Європи. У підсумку країни євроблоку опинилися втягнутими в економічну війну. Величезні складнощі для ЄС створюють обмеження на російський експорт, насамперед блокування валютних розрахунків. Це порушує ланцюжки постачань пшениці, ячменю, кукурудзи та соняшникової олії, найбільшими виробниками яких є Росія та Україна.

Раніше Томсон Пірі, офіційний представник Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН, зазначив, що на тлі російсько-українського конфлікту та зростання цін на продовольство посилюється ризик глобального голоду. В цей момент на частку України та Росії припадають 30% світового експорту пшениці, 20% експорту кукурудзи та 76% постачань соняшнику.