Найбільша в Австралії електростанція Hazelwood офіційно завершила свою роботу 31 березня поточного року. Hazelwood - одна з найбільш неекологічних станцій, яка була запущена 52 роки тому і завжди вважалася символом вугільної епохи. Тут в якості палива використовувався коричневий вугілля, відходи переробки якого набагато більше забруднюють повітря, ніж чорного.
Раніше, всього за кілька днів до закриття Hazelwood, на півночі Сіднея були зруйновані димові труби вугільної станції Munmorah.
Варто відзначити, що за останні сім років Австралія закрила десять таких генерацій, однак ще три чверті всієї електрики країни виробляється за допомогою вугілля.
Ліквідація електростанцій, що працюють на вугіллі, спостерігається по всій Азії, яка забезпечує дві третини світового попиту на кам'яне вугілля. Найбільші економіки АТР, виключаючи Японію, яка сподівається замінити атом на чисте вугілля, або консервують старі станції, або відмовляються від будівництва нових.
Цей тренд змушує задуматися про майбутнє вугільної індустрії.
Попит на електроенергію падає
Експерти виділили дві причини, які можуть пояснити можливий надлишок виробничих потужностей в країнах від Китаю до Австралії. Відзначимо, що Південно-Східна Азія все ще залежить від вугілля.
По-перше, попит на електроенергію переживає застій, що підвищує фінансовий тягар вугільних електростанцій. По-друге, уряди різних країн активно шукають альтернативні джерела енергії, а саме поновлювані, які могли б знизити забруднення навколишнього середовища і викид вуглецю.
Як повідомляє британський журнал The Economist, зі здешевленням поновлюваних енергоресурсів вугілля стає все менш привабливим.
Головна загроза для вугільного сектора - це зниження інтенсивності використання енергії для економічного зростання. Виходить, що для забезпечення того ж рівня зростання потрібно менше енергії. У багатьох країнах переходять на світлодіодне освітлення і впроваджують енергозберігаючі товари.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, серед розвинених економік Австралії та Японії мають найнижчу інтенсивність використання енергії.
Китай і Індія йдуть слідом за Австралією і Японією. Так, наприклад, в КНР первинний попит на електроенергію впав в 2015 році вперше за 20 років, що говорить про поступовий відхід від важкої промисловості і свідчить про проведення енергозберігаючої політики.
В цьому ж році попит на вугілля в Китаї знизився приблизно на 4%. З аналогічних причин зростання попиту на електроенергію в Індії оцінюється в 5% в рік, що в цілому нижче темпів підйому ВВП, які становлять близько 7%.
За словами експерта Американського інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу Тіма Баклі, в Індії, як і в Китаї, влада в минулому значно завищили майбутнє зростання попиту на електроенергію. Це призвело до того, що сьогодні вугільні електростанції в обох країнах працюють не на повну потужність. А нераціональне використання потужностей відлякує потенційних інвесторів.
Coal Swarm опублікувала доповідь за березень, згідно з яким девелопери в Індії і Китаї відмовилися будувати нові вугільні станції загальною потужністю в 68 ГВт.
У Центральному електроенергетичному управлінні Індії вважають, що необхідність в будівництві нових вугільних електростанцій в найближчі 10 років відсутній, оскільки вже існуючі станції використовуються не повною мірою.
Зростають поставки газу
Друга загроза для вугілля в Азії - це зріджений природний газ (СПГ), імпорт якого в Китай в 2016 році виріс на рекордні 37% і на 30% в Індію. Експерти пояснюють таку динаміку різким збільшенням пропозиції з Австралії.
Відзначимо, що австралійський СПГ в Азії вітається. Крім того, за останні 10 років він допоміг економіці Австралії залучити $ 150 млрд інвестицій. Однак цей газ став загрозою для внутрішнього ринку електроенергії. Після блекауту в Південній Австралії в минулому році і закриття вугільних електростанцій штати країни зафіксували різкий сплеск попиту на природний газ, який майже повністю йде на експорт.
Заклики до уряду з проханням зарезервувати певний обсяг експортного газу для внутрішнього споживання будуть звучати до тих пір, поки на домашньому ринку не буде достатньо газу. Однак спроба штучно регулювати ринок може спровокувати інші невдоволення, так що в цій ситуації перемога може залишитися за вугіллям.
