За даними Всесвітньої ради з інвестицій в платину, цей рік і квартал були бурхливими для фізичного ринку платини, але поки наявна невизначеність попиту і пропозиції на 2022 рік.
У середу WPIC – Всесвітня рада з інвестицій в платину – випустила свій останній квартальний звіт щодо попиту і пропозиції за третій квартал. У звіті йдеться, що через збільшення обсягів переробки запасів протягом кварталу пропозиція платини збільшиться до 769 000 унцій. А наступного року, імовірно, обсяг ринку платини перевищить 637 000 унцій.

Попри те що з'явився надлишок дорогоцінного металу, директор з досліджень WPIC Тревор Раймонд сказав, що не буде потрібно значного збільшення попиту, щоб врівноважити ринок або навіть повернути дефіцит. Додавши, що наявні ознаки зменшення профіциту, оскільки в Китай надходив значний приплив капіталу.
За словами Раймонда, аналітики припускають, що Китай імпортує багато платини, щоб збільшити кількість металу, що використовується в автомобільних каталітичних перетворювачах. Платина є важливим компонентом каталітичних нейтралізаторів, що використовуються для зниження шкідливих викидів бензинових двигунів.
Він зазначив, що, попри профіцит, платина, як і раніше, добре підтримується. З його слів, збільшення завантаження в автомобільному секторі компенсувало збої у виробництві через брак мікрочіпів.
У звіті зазначено, що попит на автомобілі в Північній Америці зросте на 92 000 унцій, тобто на 31%.
За даними WPIC, цього року в біржових фондах, забезпечених платиною, відбудеться відтік у розмірі 40 000 унцій. За прогнозом, у 2022 році ETF скоротяться на 50 000 унцій.
Раймонд пояснив, що цей відтік був компенсований високим попитом на фізичні злитки. У звіті написано, що попит на злитки платини в третьому кварталі збільшився на 24 000 унцій, що на 25% більше, ніж минулого року.
Високий попит на злитки та монети свідчить про те, що інвестори використовують платину для захисту від зростання ринкових ризиків та загроз інфляції.
Однією з найбільших непевностей для ринку платини залишається розвиток водневої економіки. На думку Раймонда, країни, приділяючи так багато уваги зміні клімату, не зможуть досягти своїх цілей без інвестицій у водневі технології, а це означає зростання попиту на дорогоцінний метал.