Вплив економіки США і курсу долара на вартість нафти
Істотний вплив на поточну короткострокову вартість нафти мають регулярні публікації рівня запасів сирої нафти в США і Китаї, як основних споживачів нафтопродуктів. Зниження запасів нафти в США і Китаї говорить насамперед про вихід промисловості цих країн зі смуги рецесії і загальне одужання економіки цих країн і решти світу в цілому. Поки що, звіти Інформаційного Агенства енергетики (EIA) США не радують нафтовидобувачів, оголошуючи про значні нафтові резерви.
Ще одним фактором, який впливає на зростання нафтових котирувань виступає залежність світових товарних ринків від ситуації на ринках валютних. Нафта, як і золото, дорожчає на тлі ослаблення долара проти євро та інших основних світових валют.
Обсяги видобутку нафти
За останні десять років попит на нафту ріс із середньорічною швидкістю 1,6%. Про зниження рівня видобутку воліють говорити якомога менше. Хоча тут є над чим задуматися. В останні роки видобуток нафти падає в США, Мексиці, Норвегії та Великобританії. Ці країни вже пройшли пік видобутку, і тенденція падіння з кожним роком буде тільки посилюватися. При цьому на їхню частку припадає 17% світового видобутку (за даними BP World Energy Outlook 2008). Найбільш небезпечна ситуація спостерігається в Норвегії та Мексиці, де в 2007 році видобуток знизився на 7,7% і 5,5% відповідно. У 2009 році до цих країн приєднається Росія, частка у світовому видобутку якої в 2007 році становила 12,6%. Уже зараз заморожена геологорозвідка нафтових родовищ у Східному Сибіру. Рентабельність розвитку і подальшої експлуатації нових вогнищ нафтовидобутку на цей момент близька до нуля. Така ситуація буде складатися поки вартість бареля нафти не підвищиться хоча б до 60-70 доларів.
Таким чином, в наступному році п'ять найбільших виробників нафти практично гарантовано знизять обсяги поставок сировини. Якщо видобуток Росії, США, Мексики, Норвегії та Великобританії впаде на 1%, а ОПЕК знизить її на обіцяні 12% (або хоча б на 10%), то світовий рівень видобутку знизиться на 4,5-5% (за умови, що інші країни збережуть видобуток на колишньому рівні).
Нинішнє зниження поставок нафти за обсягами, здавалося б, можна було порівняти з так званою кризою «Нафтового ембарго» 1973 року, коли ряд арабських країн, що входять в ОПЕК прийняли рішення не постачати нафту до країн, що підтримують Ізраїль у «Жовтневій війні». Нагадаємо, що загальносвітовий видобуток нафти тоді знизилася на 4-5%, а вартість бареля зросла з 3 доларів до 9. Однак різниця в зниженні видобутку нафти тоді і зараз продиктована зовсім різними факторами. Споживання нафти в 1973 році тільки зростало, нині воно скорочується. Скорочення 1973 року було спровоковано військово-політичною кризою, зараз же зовсім логічними економічними причинами. Тому чекати зростання вартості нафти на цей раз не доводиться. Не варто згадувати і камбек «Нафтового ембарго» в 1978 році, коли через «Іранські події» видобуток нафти також була скорочений, причому, на відміну від 1973 року, скорочення припало на виробничий бум в США. Тоді і так ціна на нафту, що зростала, виросла з 40 до 110 доларів.
Швидкість падіння пропозиції в нинішніх умовах сучасної кризи може виявитися вищою, ніж швидкість падіння попиту, який може і встояти завдяки ринкам, що розвиваються. Більш того, Міжнародне енергетичне агентство вже сказало, що в 2011 році світ ризикує зіткнутися з енергетичною катастрофою через недостатню пропозицію нафти. Логіка МЕА гранично проста. Для зростання видобутку нафти в галузь необхідно щорічно вкладати близько 360 мільярдів доларів. В умовах фінансової кризи та низьких цін на сировину компанії, навпаки, скоротять інвестиції, що може привести до різкого падіння рівня видобутку. Попит на нафту після кризи почне відновлюватися, але видобуток - ні, оскільки компанії в потрібний час не здійснять необхідні інвестиції. Це призведе до перевищення попиту над пропозицією. Крім того, важливо враховувати, що справжня ціна нафти не є об'єктивною з точки зору собівартості видобутку. Ера дешевої нафти пройшла, і собівартість видобутку зростає стрімкими темпами щороку. Середня вартість видобутку в традиційних регіонах (наприклад, в Росії) може становити від чотирьох до семи доларів за барель. Вартість глибоководного видобутку може доходити до 20-40 доларів за барель. Додамо до собівартості витрати на транспортування та інші витрати і отримаємо, що ціна, яка може влаштувати виробників (і яка дозволить і далі нарощувати видобуток) знаходиться на рівні 60 доларів за барель. Низькі ціни поставили нові проекти з видобутку нафти у важкодоступних регіонах під загрозу зриву.
Майбутнє нафти
У 2009 році ціни на нафту можуть повернутися на нормальний висхідний тренд, що спостерігався з 1998 року. Під поверненням до нормального тренду мається на увазі рух котирувань в коридорі 40-80 доларів за барель. У першій половині року ринок не зможе позбутися впливу численних спекулянтів, тому варто очікувати, що ціни можуть залишитися в діапазоні 40-50 доларів за барель. При цьому вірогідні тимчасові провали цін до рівня 20-25 доларів за барель. У другій половині 2009 року ринок почне відчувати зниження поставок. Світова економіка може почати поступову адаптацію після осіннього шоку 2008 року. На ринок поступово буде приходити усвідомлення того, що в паніці багато активів були перепродані. Зниження пропозиції буде відчуватися все сильніше ближче до другої половини року. Це може перевести ціни в більш високий діапазон 50-70 доларів за барель. У зв'язку з цими факторами прогноз середньої ціни на нафту в 2009 році встановлюється на рівні 60 доларів за барель. Цільова ціна на кінець року 65 доларів за барель. Однак це все лише прогнози, реальна ж картина може бути й іншою. Невідомо наскільки вдало буде реалізовуватися «План Обами», наскільки стабільний буде курс долара і чи не накриє світову економіку новий виток рецесії. Однак, уряди багатьох нафтовидобувних країн вже зараз в оперативному порядку переглядають бюджет і внутрібюджетну вартість нафти з поправкою на песимістичний прогноз розвитку подій.
